ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція

IMG 5972

17 жовтня на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти розпочала роботу ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Післядипломна педагогічна освіта: особливості професійно-особистісного розвитку педагогів в умовах освітньої реформи”.

Серед основних питань, які розглядають – вироблення рекомендацій щодо питань розвитку та вдосконалення системи післядипломної педагогічної освіти, духовного розвитку особистості в умовах реформування освітньої системи України, запровадження інноваційних процесів в освітньому просторі регіону та країни, втілення ідей Нової української школи.
У роботі конференції взяли участь 165 учасників з України, а також 14 іноземних гостей – науковці з Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі, Молдови. У загальній кількості – 26 докторів наук, 20 професорів, 62 доценти і 71 кандидат наук.
Учасники обговорюватимуть проблеми подальшого розвитку післядипломної педагогічної освіти та входження в єдиний європейський освітній простір,– наголосила директор Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Тетяна Палько, – відкриваючи освітній форум. Директор представила гостей заходу, привітала на гостинній закарпатській землі та побажала плідної роботи.
IMG 5985Заступник директора департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Аттила Штерр привітав із початком освітнього форуму та наголосив, що ключову роль в освітній реформі відіграє вчитель, який має постійно самовдосконалюватися. Потрібно мобілізувати потенціал освітянина, стимулювати його, лише тоді гарантовано успішне втілення реформи на практиці. Аттила Адальбертович побажав присутнім гарної роботи та позитивних емоцій.

 


IMG 5981Палько Тетяна, директор Закарпатського інституту ППО, кандидат психологічних наук, розповіла про післядипломну педагогічну освіту в умовах реалізації Концепції „Нова українська школа”. Наголосила, що в центрі уваги вчитель, від умінь, навиків та вміння вдосконалюватися залежить подальша реформа освітньої галузі. Учасниками успішного втілення освітньої реформи є не лише здобувачі освіти, як тепер називають учнів, але й батьки. Реформування – довготривалий процес із залученням громадськості.
Тетяна Василівна зауважила, що у системі початкової школи відбуваються надзвичайно масштабні зміни. Заклади ППО мають готувати вчителя, готового до змін та новацій, здатного до професійного самовдосконалення, рефлексії, з високою компетентністю, ерудованого, „агента змін” в особистому та професійному розвитку. Сучасний український вчитель приходить за новими знаннями.
Директор наголосила на пілотних школах в Закарпатській області, які з 2017 року почали впровадження Концепції „Нової української школи”. Науково-педагогічні працівники інституту започаткували „Індивідуальну картку обліку навчального плану вчителя Нової української школи”, запровадили реєстраційну форму на курси підвищення кваліфікації, де також вносять побажань та рекомендації щодо вдосконалення проведення курсів підвищення кваліфікації.
Василь Химинець, професор кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти Закарпатського інституту ППО, доктор фізико-математичних наук, професор, акцентував увагу присутніх на інноваційно-гуманістичному та компетентнісному спрямуванні сучасної післядипломної педагогічної освіти. Василь Васильович окреслив проблеми та умови розвитку сучасної освіти: скінченість розмірів планети, проблема народонаселення, філософія життя (світогляд). Шляхи розвитку освіти повинні враховувати поєднання законів технологічної революції і глобалізації, орієнтація освіти на стандарти стає абсурдом, адже 75 % професій у подальші декілька років зникне. Сучасна людина повинна вміти пристосовуватися до умов сьогодення, змінюючи, за бажанням, професію, вдосконалюючи навики та вміння. Результатом якості освіти стає формування нової культури громадянина політично культурної Європи. Професор окреслив місце та роль педагога в країнах Європи.
IMG 6038Наталія Гончаренко, начальник сектору координації діяльності регіональних навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти ДНУ „Інститут модернізації змісту освіти”, кандидат психологічних наук привітала учасників конференції від МОН України, зокрема заступника міністра Павла Хобзея. Розповіла про реалії та перспективи Нової української школи, акцентувавши увагу на основних Нормативних документах, які повинні використовувати педагоги у своїй професійній діяльності, Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти. Наталія Миколаївна наголосила, що відкрито он-лайн реєстрацію на дистанційне навчання на Платформі професійного розвитку для директорів, керівників закладів освіти.
Нове слово „супервізій”, яке твердо ввійшло у поняття Нової української школи, це, насамперед, наставництво, допомога, навчання дорослих. Не кожен тренер може бути ним. Лише 30%, які пройшли навчання, змогли стати тренерами. Вводиться поняття „супервізвія” – швидка допомога, тобто ці педагоги можуть наставляти, координувати, скеровувати роботу. Наталія Миколаївна акцентувала увагу учасників конференції на створенні регіонального Положення про супервізора. Педагогічні працівники повинні змінювати ментальність батьків, дітей, громадськості.
IMG 6075Наталія Вароді, завідувач Центру перед- і післядипломної освіти, доцент кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, розповіла про роботу центру перед- і післядипломної освіти, який відкрили у2006 році. Центр займається наданням послуг безробітним людям, та тим, які хочуть отримати іншу спеціальність і навчатися на рідній мові, незважаючи на вікову категорію. По закінченню курсів, слухачі складають іспит і отримують двомовний сертифікат. Наталія Вароді наголосила, що завдяки реалізації проектів та грантів створюється можливість для проходження безкоштовних або за мінімальну оплату курсів.
Ердеї Габор, доцент кафедри гуманітарних наук Інституту культурології та виховання Дебреценського університету (Угорщина), доктор гуманітарних наук, акцентував увагу аудиторії на діяльності професійно-технічних навчальних закладів Угорщини у післядипломній освіті. Для підготовки та втілення освітніх послуг у країні розробили нову концепцію, яка реалізується в освітніх і позаосвітніх начальних закладах. Державні освітні заклади почали об’єднуватися в центри, але релігійні приватні заклади не відгукнулися на ці зміни, продовживши функціонування в звичному режимі. У такий центр об’єдналося по 10 закладів. Великий акцент робився на глобальній централізації, яку викликала демографічна криза. Таке об’єднання закладів дозволило відмовитися від ліквідації чи закриття, та забезпечило установу слухачами.
IMG 6090Ердеї Габор наголосив, що демографічна криза – з мільйону до 700 тисяч учасників навчального процесу – змусила шукати вихід із ситуації та створювати альтернативні заклади. Конкуренцію фаховим інституціям склала гімназійна освіта і це спровокувало зміни в Угорщині. Поліпшення рівня освітніх послуг для дорослого населення та вдосконалення фахової освіти відкрило нові шляхи для свідомого учасника, який має професію, але бажає отримати нову спеціальність і можливість працювати в іншій сфері.
Провівши опитування, фахівці назвали декілька причин, чому людина прагне отримати іншу освіту: працює в певній галузі, але не має відповідної освіти; здійснила мрію; хотіла освоїти, але не мала можливості;хобі. Навчання дорослих відбувається у вільний від основної роботи час та вечірні години. У педагогів, які працюють з такою категорією учасників навчального процесу, часто відбувається професійне „вигорання”, виникає так звана „дитячість”. Але позитивним є те, що здобування ще однієї освіти відбувається безкоштовно. Педагогів країни спонукає до навчання і вдосконалення не тільки реклама у ЗМІ, зміни у політиці, а й нестача робітничих професій та матеріальне стимулювання.
IMG 6097Ліпчеї Імре, декан кафедри педагогіки Інституту ім. Ференца Ґала (Угорщина), доктор педагогічних наук, привітав присутніх і подякував за запрошення. Він наголосив, що розглядається тема, актуальна  для всіх закладів, які займаються післядипломною освітою. Завдяки технічним, соціальним змінам отриманих знань не достатньо для сьогодення, потрібно вдосконалюватися впродовж життя. Ще декілька років тому суспільство не знало про певні види професій, а через десятиліття сьогоднішній учасник освітнього процесу обиратиме абсолютно невідому нам спеціальність. Сучасна молодь живе у віртуальному світі, мало читає, шукає інформацію за допомогою технічних засобів, їхня система навчання – самоосвіта, вдосконалення навиків через глобальну мережу Інтернет. У суспільстві виникає потреба в інноваційній системі навчання. Учитель повинен постійно вдосконалюватися,навчатися, бути в курсі наукового відкриття, дослідження, історичної розвідки, уміти пропагувати та створювати зацікавлену атмосферу.
Ліпчеї Імре розповів, що курси підвищення кваліфікації для вчителя проходять в заочній формі. Обов’язкова вимога – вища освіта і стаж, не менше трьох років. Педагог повинен пройти навчання, яке складається із 120 кредитів і 360 годин, обов’язкових – 55 кредитів, а 55 кредитів – вибіркові дисципліни.
Один із важливих моментів – фаховий іспит, який забезпечує підвищення заробітної плати, відкриває можливість кар’єрного росту та отримання нових перспективних завдань. Педагог має любити свою працю, учнів і завжди з надією дивитися вперед.
IMG 6111Марія Баяновська, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту ППО, кандидат педагогічних наук, доцент, наголосила на часових перспективах особистісного самовизначення суб’єкта освіти. Марія Романівна зупинилася на тому, що професійний контекст часової перспективи суб’єкта освіти виявляє особистісний ресурс, який може реалізовуватися у саморозвитку як вершині розвитку. Те, як особистість використає подарований їй часовою перспективою ресурс, може бути траєкторією її індивідуального розвитку й основою виявлення індивідуальних відмінностей суб’єктів освіти.


IMG 6116Борис Качур, завідувач кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти Закарпатського інституту ППО, кандидат педагогічних наук, вів мову про управління навчальним закладом у контексті Нової української школи. Уже другий рік триває впровадження НУШ (перший рік – 5 пілотних шкіл). Насамперед, є потреба у покращенні матеріальної бази, підготовці керівника освітнього закладу до впровадження нової Концепції та реформування освітньої галузі, адже атмосферу в колективі, прагнення до вдосконалення та професійного розвитку задає саме він. Компетентний  керівник повинен бути лідером, яскравою особистістю, політично незаангажованим та юридично грамотним фахівцем. Потрібно враховувати потреби закладів освіти, їхню готовність до швидких змін, і головне, створити такі умови, щоб знівелювати відтік робочої та розумової сили з країни.
IMG 6128Михайло Басараб, заступник директора з науково-дослідної роботи та міжнародної діяльності Закарпатського інституту ППО, кандидат історичних наук, вів мову про формування громадянських компетентностей учнівської молоді у процесі становлення школи на Закарпатті. Відбувається процес реформування освітньої галузі, вживається поняття компетентнісного підходу до особистості, виховання справжнього громадянина, який розумітиме виклики, що стоять перед ним. Він наголосив на потребі вивчати історичний досвід шкіл, які виховували власне громадянина, на видатних громадських діячах, які встановлювали і розвивали освіту краю, прививали учням любов до рідної землі, прищеплювали почуття націоналізму та патріотизму.
IMG 6145Лідія Ходанич, завідувач кафедри педагогіки та психології Закарпатського інституту ППО, кандидат педагогічних наук, доцент, розповіла про сучасний ракурс педагога в  умовах соціокультурних змін. Вона наголосила, що педагог в сучасних умовах перебуває в процесі кризи уявлень, внаслідок очікуваних і отриманих результатів. Потрібно перебудувати свою ціннісну сферу, налаштуватися внутрішньо, отримати нові цінності. Сьогодні в освіті потрібно змінити перехід із авторитарної до демократично-гуманістичної педагогіки. Учитель повинен відмовитися від себе вчорашнього, і створити пріоритет особистісних інтересів, визнати та сприймати релігійні та національні особливості, скеровуватися на роботу у групі. Лідія Петрівна розкрила завдання школи в ракурсі тенденцій цивілізаційного розвитку: нове освітнє середовище, духовний світ особи, активна життєва позиція.
Після перерви учасники заходу  продовжили роботу у секціях.
Робота освітнього форуму завершилася 18 жовтня пленарним засіданням, де учасники обговорили проблеми розвитку післядипломної освіти та особливості професійно-особистісного розвитку педагогів в умовах освітньої реформи, та прийняли рішення.

IMG 5965

IMG 6067

IMG 6161

IMG 6185

IMG 6196

IMG 6206