Правила безпечного відпочинку на пляжі

За вікном літо. Все більше хочеться покинути квартиру й відправитися на відпочинок до озера, моря або річки. Тому на часі говорити про воду, а точніше про правила поводження людей на водоймах, аби відпочинок приносив радість. Усім відомо, що вода – чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.
Як зрозуміти, що людина тоне
Кінематограф намагається переконати нас у тому, що потопаюча людина обов’язково буде махати руками, голосно та переконливо кликати на допомогу й подавати інші явні ознаки того, що вона потребує допомоги.
  1. Людина не може покликати на допомогу. Відновити дихання – це першорядне завдання потопаючого. Коли потопаючий іде під воду, його сил вистачає лише на кілька рвучких вдихів і видихів, коли він опиняється на поверхні. На мову, а тим паче на гучний крик, у людини просто немає фізіологічної можливості.
  2. Руки роблять відштовхувальні рухи. Потопаюча людина не махає руками, як у кіно, привертаючи до себе увагу. Вона інстинктивно намагається відштовхнутися від води й вибратися на поверхню, щоб мати можливість дихати.
  3. Голова сильно відкинута назад, дихання різке й поривчасте. Таке положення голови потрібно, щоб під час чергового поштовху швидко захопити повітря над водою. При цьому волосся найчастіше розпатлане, може потрапляти на обличчя і закривати очі.
  4. Потопаючий знаходиться у воді вертикально. Так вже заведено інстинктом виживання, що під час боротьби за ковток повітря людина не робить спроби плисти або здійснювати підтримуючі рухи ногами під водою, а знаходиться у воді, як рибальський поплавець.
  5. Скляний погляд і відсутність осмисленої реакції. Біологічний механізм виживання повністю поглинає розум того, хто тоне, і чекати від нього осмислених дій (спробувати почати плисти або вхопитися за рятівний круг) не варто. Давати рекомендації потопаючому в такому стані просто немає сенсу – потрібно рятувати.
  6. Після купання обов'язково приймайте душ з милом, а ранки обробляйте спеціальними засобами.
  7. Слідкуйте за тим, щоб вода не потрапляла на слизові оболонки й до рота.
  8. Не купайтеся в брудних водоймах, які не отримали санітарного паспорта.
  9. Не заходьте у воду без купальників і плавок.
Що робити, якщо ви не впевнені в тому, що відпочиваючий тоне?
Якщо людина веде себе на воді дивно, запитайте її, чи все в порядку. Якщо відповідь буде, значить, імовірніше, все дійсно нормально. Але якщо відповіді немає, а перераховані вище ознаки мають місце, для вас це повинно стати маячком, що людина потребує допомоги. Із цього моменту у вас є від 20 до 60 секунд до того моменту, як потопаючий повністю піде під воду.
Втім не варто кидатися на допомогу в тому випадку, якщо ви погано плаваєте. Потопаюча людина не може адекватно реагувати в ситуації і чіпляється за будь-який предмет, який, на її думку, може врятувати. Тому рятувальник, що витягає з води потопаючого, сам перебуває в зоні ризику. Зверніться по кваліфіковану допомогу до рятувальників, а якщо поруч таких немає, залучіть увагу оточуючих людей. З великою часткою ймовірності на пляжі поряд з вами знаходиться як мінімум кілька людей, які чудово плавають і зможуть допомогти.
Що таке паніка на воді?
Паніка може наздогнати в будь-який момент будь-кого. Поведінка людини, що панікує, на воді разюче відрізняється від поведінки потопаючого й більше схожа на те, що нам якраз показують у кіно. Людина при цьому кличе на допомогу, активно розмахує і б’є руками по воді. Чи означає це, що людина просто морочить голову й не варто звертати увагу на його реакцію? Зовсім ні.
Нехай і не завжди, але паніка може бути попередником утоплення. А може бути і його причиною. Тому покладатися на те, що це всього лише жарт і ігнорувати крики про допомогу не можна.
Головна відмінність нападу паніки від реального утоплення полягає в тому, що людина здатна здійснювати осмислені дії. Паніка – це ще не інстинктивна спроба вижити, а реакція свідомості на можливу небезпеку. Тому у паніці людина може виконувати команди рятувальників, може вхопитися за рятувальне пристосування і, власне, допомогти собі врятуватися. Важливо розуміти, що напад паніки теж триває не довго й зволікати з допомогою небезпечно.
Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на „дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана; утримуйтеся від далеких запливів.
Особливості під час купання в гірських річках, озерах та у морі
Якщо сталося так, що ви відпочиваєте біля річки з сильною течією, то треба бути вдвічі обачнішим. У річках із сильною течією плавати небезпечно, оскільки сила течії настільки велика, що навіть хороші плавці насилу можуть йому опиратися.
Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам'янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.
Тепла стояча вода прісних водойм – найнебезпечніша. Вона буквально кишить патогенними мікроорганізмами, починаючи від банальної кишкової палички та закінчуючи вібріонами холери. Море дезінфікується сіллю, басейни – хлоркою, іонізаторами та іншими способами, а ось прісні водойми – ніяк. До того ж там купаються собаки, а люди часто випорожнюються. Все це створює сприятливе середовище для розмноження інфекційних агентів, які при купанні потрапляють на слизову статевих органів людини, а також в очі, рот. Однак від злісних мікробів можна врятуватися.
Місце для купання має бути чистим хоча б візуально, причому ще на березі. Стояча вода набагато небезпечніше проточної. Не заходьте у воду серед заростей болотних рослин, по коліно потопаючи в багні.
Штормове море та сильні хвилі можуть збити з ніг навіть дорослого на вході у воду. Що вже говорити про дітей. Тому, якщо море неспокійне, з метою особистої безпеки утримайтеся від плавання. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.
Будьте дуже обережні під час відпочинку на воді, щоб він був для Вас і Ваших дітей безпечним, весь час суворо дотримуйтеся порад рятувальників!
Альона Петрунь,
методист кабінету навчального НМЦ ЦЗ та БЖД
Закарпатської області