Сухе листя. Що з ним робити?

Осінь в багатьох асоціюється з пожовклим опалим листям і залишками рослинності, тому щороку постає питання перед господарями, що з ними робити? Традиційно більшість населення вважає своїм обов’язком спалити суху траву чи листя в лісопарках, на узбіччі автомобільних та залізничних доріг.Якщо раніше, у радянські часи, листя можна було офіційно спалювати біля місця збору, то тепер за такі дії виписують штраф і однозначно засуджують. Незважаючи на це, багато двірників досі збирають у купи листву та палять її поряд з житловою забудовою, може й не знаючи про штрафи.

Прибирання листя з землі в парках позбавляє рослини можливості живитись. У природніх умовах у лісах ніхто не прибирає і не спалює листя з дерев. Воно перегниває і стає натуральним добривом для рослин. У парках від листя можна очищати хіба що доріжки та газонні ділянки. У західних країнах спеціальними приладами здувають листя з доріжок, але залишають його під кущами та біля дерев.
Однак не всі розуміють наскільки небезпечним для здоров’я людини та довкілля є спалювання відходів рослинництва. Спалювання рослинних залишків призводить до забруднення повітря, виникнення проблем зі здоров’ям у людей та підвищує небезпеку виникнення пожеж.
Наслідки від спалювання рослинних залишків багатогранні і небезпечні. Отруйний дим, що утворюється при їх спалюванні, складається з мікроскопічних частинок, які містять забруднюючі компоненти. Окрім того, до складу диму входять оксид вуглецю, пил, діоксини, нітрогенні сполуки, важкі метали і велика кількість канцерогенних речовин.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні сполуки. 
При потраплянні в дихальні шляхи ці речовини досягають найглибших ділянок легень і здатні акумулюватися, викликати загострення хронічних захворювань людей, у тому числі бронхітів, бронхіальної астми та інших хвороб дихальних шляхів, погіршується робота серця, загострюється алергія.
Окрім згубного впливу на здоров’я людини, спалювання сухої рослинності безпосередньо впливає на тваринний і рослинний світ. У вогні гинуть дрібні тварини, комахи та інші живі організми, які мешкають на цих територіях. Спалювання листя, сухих гілок та стерні впливає і на якість ґрунтів, адже вигорають рослинні залишки та гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми.
Якщо горить трава чи стерня на ланах, над якими проходять високовольтні лінії електропередач, – можливе коротке замикання, причиною якого може стати густий дим, що є напівпровідником.
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
Існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
Дим у туманні дні утворює смог, який надовго зависає в повітрі. Погіршується видимість на дорогах, а це призводить до збільшення аварій.
Законодавством заборонено спалювати опале листя, сміття та відходи рослинництва в населених пунктах.Згідно зі ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, опалого листя у парках тощо передбачає накладення штрафів. Також паліям доведеться відшкодовувати збитки.
Прибирати без шкоди для здоров’я опале листя та трав’яні залишки рекомендується шляхом компостування (розкладення рослинних залишків без доступу кисню) з утворенням компосту, який навесні можна використовувати в якості добрив для ґрунту. Сухе листя також можна просто розіслати рівним шаром на городі та перекопати землю. Ґрунтові організми самі перероблять листя в родючий гумус.
Не будьте байдужими до стану довкілля, власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Альона Треніна,
методист обласних та м. Ужгород
курсів удосконалення керівних кадрів
НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області