Наодинці вдома…

Більшість дбайливих батьків стараються не залишати своїх дітей без нагляду наодинці вдома, залучаючи на допомогу бабусь чи няньок. Та все ж, іноді виникають такі ситуації, коли доводиться залишати дитину вдома саму.
Звісно, якщо дитина в будинку сама, то може накоїти безліч бід. Це є небезпекою і для дитини, і для будинку, і для сусідів. Що ж робити?

Запам’ятайте кілька простих правил:
УВАГА! Дитину можна залишити вдома, тільки якщо їй уже виповнилося 6 років!
Психологи стверджують, що саме в цьому віці дитина цілком може розуміти, що вона робить. І всі заборони вона розуміє адекватно і правильно.
Наприклад, дитина вже має знати, що не можна відчиняти двері незнайомим людям. У такому віці її можна навчити викликати пожежників, швидку або поліцію у відповідних ситуаціях.
1. ПАМ'ЯТАЙТЕ! Привчати дитину до самостійності вдома потрібно поступово.
3алишити вперше саму дитину вдома краще з її згоди і тільки на 10-15 хвилин, а потім поступово збільшувати цей час. Цих хвилин достатньо, щоб батьки устигли відвідати найближчий магазин, а дитина змогла «спробувати свої сили» у новій ролі.
Зазвичай, дитина у віці 6 років вже вміє стежити за стрілками годинника, тому перш ніж вийти з дому, вкажіть час, коли Ви плануєте прийти і завжди повертайтеся до цього часу. Якщо не встигнете, то наступного разу вона вже не захоче залишатися наодинці.
2. ОБОВ'ЯЗКОВО! Доручіть дитині відповідальне завдання.
 Постарайтеся бути з дитиною м’якими, уважними і водночас наполегливими. Доручіть їй відповідальне завдання до Вашого приходу додому: зробити з конструктора великий міст, намалювати щось бабусі на день народження і т. ін.
3. ЗАБОРОНЕНО! Кричати і сварити дитину.
У жодному разі не тисніть на дитину, не кричіть і не застосовуйте силу! Ви ризикуєте виростити зацькованого сина чи доньку, які жахливо боятимуться залишатися вдома самі. Заплакана дитина, яка за Вашої відсутності ховається в темному кутку будинку, отримує дуже серйозну психологічну травму, наслідки якої можуть проявлятися все життя.
4. НАВЧІТЬ! Дитина повинна знати прості правила:
– не відчиняти незнайомцям двері;
– не чіпати сірників;
– не гратися на кухні;
– не сидіти на підвіконні і т. ін.
Розкажіть їй про поводження у надзвичайних ситуаціях: що робити, якщо виникла пожежа або комусь стало погано; де лежать йод і зеленка, як і коли ними користуватися...
Якщо Ви впевнені, що Ваш син чи донька вже цілком готові залишитися самі, то йдучи по своїх справах, не забудьте зачинити всі вікна і двері, щоб дитина не змогла відкрити їх самостійно. Електричні розетки повинні бути заблоковані спеціальними заглушками, газові та водопровідні крани закриті. Приберіть подалі ріжучі та колючі предмети, а також сірники, запальнички та аерозольні балончики.
Проведіть коротенький інструктаж з приводу, що «можна і не можна». Але розповідати повинні не Ви, а дитина (таким чином переконаєтеся, що вона все розуміє і знає).
У дитини, яка вже ходить до школи, повинен бути чіткий розпорядок дня, якого вона зобов'язана дотримуватися за час Вашої відсутності. Ніяких прогулянок на вулиці після закінчення уроків і відвідування друзів не дозволяйте. Щоб дитина не тинялася без діла, доручіть їй зробити уроки, погодувати рибок або протерти пил у своїй кімнаті. Можна залишити дитині цікаву книжку і попросити її почитати, але сидіти довго за комп'ютером або перед телевізором не дозволяйте.
Якщо Ви цілий день на роботі, то у перші дні доведеться досить часто телефонувати дитині, щоб цікавитися чи все нормально з нею і чи дотримується вона Ваших порад. Але, з часом, довіряйте своїй дитині більше: нехай сама вчиться знаходити вихід із життєвих ситуацій.
Сьогодні, напевно, немає першокласника, який не знав би, як користуватися мобільним телефоном. Якщо у Вашого чада немає такого, то біля стаціонарного апарату зв'язку залишайте блокнот, в якому розбірливо написані всі необхідні номери телефонів – мами і тата (мобільні і робочі), телефон когось з родичів або сусідів, які швидко зможуть прийти, якщо щось трапиться, а також пожежної служби, швидкої допомоги, служби порятунку та поліції.
Іноді, діти довірливо повідомляють аферистам по телефону масу корисної інформації: наприклад, ім'я і прізвище, адресу і рівень достатку в родині та ін. Тому потрібно відрепетирувати розмову по телефону з незнайомими людьми. Поясніть, що якщо людина цікавиться тим, чи дитина вдома сама, то не можна відповідати ствердно. Потрібно сказати, що батьки в даний момент чимось зайняті, тому краще попросити передзвонити пізніше.
Безпека дитини, її здоров’я – найважливіше для батьків. Тому, залишаючи дитину одну вдома, Ви можете закрити вхідні двері тільки тоді, коли будете на 100% впевнені, що їй нічого не загрожує.
Батьки, пам’ятайте, що життя Ваших дітей залежить лише від Вас самих!

Н.В. Груник,
методист обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД
Закарпатської області