Первоцвіти – під захист!

pervocvitОдна з якостей людського характеру – любов до природи.
Що може бути гарніше за квітку, яка розкриває назустріч сонцю свої пелюстки  ранньою весною, коли ще в деяких місцях залишився сніг або птаха, який повернувся з вирію, радує нас гарною піснею.
Завжди подобалися людям гарні квіти проліска. Різні народи по різному називали цю рослину, але найгарніша і поетичніша назва – “блакитна зірка”. А підсніжник, його завжди називали квіткою надії. З ним пов’язані найкращі надії очікування тепла і весни.

Весна! Пора року, яку ми з нетерпінням чекаємо. А найбільше радіємо, коли з-під землі починають виглядати проліски. Перше, що хочеться зробити із цим білосніжним дивом, — підійти і зірвати. Але коли рука тягнеться за ним, ми навіть не підозрюємо, на яку небезпеку наражаємо природу, бо хочемо вдихнути чарівний аромат і насолодитися прекрасною миттю. Зірвемо ще кілька квіточок — і зберемо букетик, який поставимо у вазу. Мине кілька днів і викинемо його на смітник. То яка з цього користь?
Але квіти не тільки радують нас, вони є поживою для багатьох комах і тварин. Насінням годуються мурашки, пилком та нектаром – джмелі, бджоли та метелики.
Збирання первоцвітів дуже шкодить природі рідного краю ще й тим, що не дає можливості цим рослинам утворити насіння, а виривання з цибулинками призводить до повного знищення. Ушкоджуються й сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, а кожна зірвана рослинка первоцвіту – це втрата 15-20 насінин, які могли б дати нове покоління рослин у майбутньому.
Люди часто виривають їх з грунту разом з бульбоцибулинами, завдаючи непоправної шкоди популяціям. Знищуючи первоцвіти, вони розривають і нищать підстилку лісів, галявин, узлісь, на яких ті зростали. Щоб зібрати 30-40 букетиків ранніх квітів, браконьєру потрібно знищити до 400 м поверхні грунту лісу. Якщо врахувати, що первоцвіти суцільним килимом не ростуть, то площа збільшиться в 10 разів. На місце кореневищних ефемероїдів приходять бур'яни. Змінюється склад фітоценозів.
Первоцвіти в небезпеці. А ми їх жорстоко зриваємо, забуваючи про те, що рослина, у якої зірвали надземну частину, квітку, не зможе дати насіння, а отже продовжити свій рід. Великі букети несемо додому, хоча знаємо, що первоцвіти довго не стоять у вазах, швидко в'януть - рослини вологих весняних лісів не витримують сухе повітря наших квартир. Весняні квіти краще не чіпати: вони привабливіші в природному середовищі.
При зустрічі з прекрасними квітками майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не зривайте оберемки квітів, які згодом бездумно викинете. Краще помилуйтеся ними в природі, а на згадку сфотографуйте чи замалюйте  гарні квіти. Тим дорожчі вони будуть для вас. Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі. Вони справді цього варті.
А.В. Самойлова, завідувач відділу екології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ