Методичні рекомендації

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2014/2015 навчальному році.

Переглянути/завантажити (.pdf 945.3 Kb)

  • slidyk2
  • slidyk4
  • slidyk1
  • slidyk3

Методичні рекомендації щодо викладання біології в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013 /14 н. р.

.

(Укладено відповідно до листів Міністерства освіти і науки № 1/9-349 від 20.05.2013 р. «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року», № 1/9-368 від 24.05.2013 р. «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», № 1/9-426 від 01.06.2012 р. «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін».)

 

Чинні програми з біології:

 

Навчальні програми з біології

(інваріантна складова)

Навчальні програми з біології

(варіативна складова)

7-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів

(год./тижд.)

 

7 клас – 2

8 клас – 2

9 клас – 3

9 клас (спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов) – 2,5

8-9 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

з поглибленим вивченням біології

(год./тижд.)

8 клас – 4

9 клас – 4

 

10-11 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

(год./тижд.)

 

рівень стандарту – 1,5

академічний – 1,5

профільний – 5

 

7-11 класи

 

Біологія. 7-11кл. К.: Ірпінь:

Перун, 2005

 

Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного

та технологічного циклу

К.: Вікторія, 2009

Програми

для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів

за рівнями: стандарту, академічний, профільний Тернопіль: Мандрівець, 2011

 

(Збірник)

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009

 

Нормативно-правова база чинності навчальних програм: Наказ МОН № 806 від 01.09.2009 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», згідно з яким в організації навчально-виховного процесу дозволяється використання лише тих навчальних програм, підручників, зошитів з друкованою основою та навчально-методичних посібників, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України

*Навчальні програми курсів за вибором також можна використовувати для проведення факультативних занять і, навпаки, програми факультативів можна використовувати для впровадження курсів за вибором.

 

Нормативно-правова база оцінювання навчальних досягнень учнів з біології:

«Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології у системі загальної середньої освіти»

(Наказ МОНмолодьспорту від 13.04.2011 № 329 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304).

 

Види оцінювання навчальних досягнень учнів з біології: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та Державна підсумкова атестація.

 

Оцінювання виконання лабораторних і практичних робіт – одна з форм поточного оцінювання. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів.

 

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (усних відповідей, лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності школярів. Окремий урок тематичної атестації, з метою здійснення відповідного оцінювання, не проводиться (наказ МОН України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів).

 

Орієнтовна мінімальна кількість тематичних оцінок (доцільним є об’єднання тем, на вивчення яких визначено менше 6 годин, у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню) відповідно до кількості навчальних годин за рік:

35 годин (1 год на тиждень) – 4 тематичні;

70 годин (2 год на тиждень) – 6 тематичних;
175 годин (5 год на тиждень) – 10 тематичних.

Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.

Виставляється у класному журналі в колонці із записом «Тематична» без зазначення дати з урахуванням поточних оцінок (за усну відповідь, різні види навчальних робіт - лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих - та навчальної активності школярів).

За ведення зошитів з біології оцінка в журнал не виставляється.

 

Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр як окремого уроку за рахунок резервних годин навчальної програми.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу), зберігаються в кабінеті біології протягом навчального року.

Термін та зміст завдань контрольної роботи – на розсуд вчителя.

Статус оцінки – поточна.

Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є недоцільним.

Дотримання правил безпеки життєдіяльності при проведенні занять з біології

Звертаємо увагу педагогічних працівників, на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:

Назва інструктажу

Час проведення

Запис про проведення

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті біології

Перший урок навчального року

В журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті біології)

Інструктаж з безпеки життєдіяльності

Перед початком тих лабораторних та практичних робіт, які передбачають використання мікроскопів, скляного посуду, хімічних реактивів тощо.

У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку».

Форма запису: “Інструктаж з БЖД

Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі організації позаурочних навчальних заходів (олімпіади, екскурсії тощо)

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Збільшення кількості годин на вивчення біології на академічному рівні за рахунок варіативної складової навчального плану

 

Згідно діючого додатку до листа МОНмолодьспорту України від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової.

З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні та з огляду на зазначене вище, навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання біології на академічному рівні:

 

10 клас

11 клас

Вступ

2

Розмноження організмів

4

Неорганічні речовини

3

Закономірності спадковості

11

Органічні речовини

10

Закономірності мінливості

5

Загальний план будови клітини. Поверхневий апарат. Ядро.

7

Генотип як цілісна система

8

Цитоплазма клітини

12

Індивідуальний розвиток організмів

8

Клітини як цілісна система

10

Популяція. Екосистема. Біосфера.

13

Неклітинні форми життя

4

Основи еволюційного вчення

9

Одноклітинні організми

6

Історичний розвиток і різноманітність органічного світу

6

Багатоклітинні організми

10

Узагальнення

1

Узагальнення

1

Усього 70 год (2 год на тиждень),

із них 5 год - резервних

Усього 70 год (2 год на тиждень),

із них 5 год - резервних

Оскільки на академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми та підвищуються вимоги до рівня засвоєння знань учнів, додані навчальні години доцільно використовувати на виконання лабораторних і практичних робіт, вправ на застосування знань, узагальнення навчального матеріалу.

Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис 1,5+0,5, де 1,5 – це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 – це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

 

Структура біологічної освіти у старшій загальноосвітній школі відповідно до профілю навчання

 

Напрям навчання

Профіль навчання

Рівні змісту освіти

Кількість годин

Універсальний

Академічний рівень

1,5

Природничо-математичний

Фізико-математичний

Академічний рівень

1,5

Математичний

Фізичний

Фізико-хімічний

Агрохімічний

Хіміко-технологічний

Географічний

Біолого-хімічний

Профільний рівень

5

Біотехнологічний


Біолого-фізичний (медичний)


Екологічний


Суспільно-гуманітарний

Історичний

Рівень стандарту

1,5

Правовий

Філософський

Економічний

 

Філологічний

Української філології

Рівень стандарту

1,5

Іноземної філології

Історико-філологічний

Технологічний

Технологічний

Рівень стандарту

1,5

Інформаційно-технологічний

Художньо-естетичний

Художньо-естетичний

Рівень стандарту

1,5

Спортивний

Спортивний

Академічний рівень

1,5

Вивчення біології відповідно до нової редакції Державного стандарту базової і повної середньої освіти та розробленої до нього програми розпочинається у 6 класі в 2014-2015 навчальному році.

Основними аспектами галузі Природознавство (біологічна компонента) нового Держстандарту є забезпечення наступних предметних компетентностей: засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій як «знання», «життя», «природа», «здоров'я»; формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики.

Рекомендуємо у 2013-2014 навчальному році розпочати підготовчу роботу щодо впровадження нового Державного стандарту та нової програми з біології: скоординувати методичну роботу, визначивши особливості структури. цілей та змісту нових навчальних програм, проаналізувати можливі труднощі, з якими можуть зіткнутися педагоги та учні в адаптаційний період, виробити шляхи їх подолання, врахувати пріоритетність використання здоров’збережувальних технологій, ІКТ, спрямованість роботи на вибір особистої траєкторії розвитку школяра.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні завдання. Навчальні завдання своїм змістом повинні програмувати різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового за допомогою засобів встановлення зв'язків із засвоєним раніше матеріалом; проблемні задачі, які створюють протиріччя, що можна подолати, вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та вмінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об'єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти cтавлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

Методично вивчення шкільної біології та екології повинно підпорядковуватися принципу вибору учнем індивідуальної освітньої траєкторії. Тому при проведенні занять перевагу треба надавати різним видам самостійної роботи учнів: проведенню короткотривалих практичних і теоретичних досліджень, обговоренню їх результатів, підготовці та презентації навчальних проектів, виконаних індивідуально чи в малих навчальних групах. У класах із профільним рівнем навчання слід надавати перевагу методам і формам навчання, що сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів: проблемні лекції, семінари, дискусії, аналіз дилем, методи комп'ютерного моделювання, імітаційні ігри тощо.