„Мова – життя духовного основа”, – казав Максим Рильський, і це дійсно так. Слово – це знають історики, літератори, політологи та психологи – володіє енергією душ, воно відроджує пустелю, зцілює людей та народи, здатне надихати на працю та героїзм. На слові вибудовується духовний світ епохи та націй, його, як інструмент, застосовують у багатьох сферах функціонування суспільства. І з часом роль слова в житті людини тільки зростає.

Саме тому конкурси мови стають все популярнішими у світі. Ось і престижний Міжнародний мовно-літературний конкурс ім.Тараса Шевченка, який проводиться вже понад десять років, завойовує все більшу прихильність у студентської та учнівської молоді.

Сучасні екологічні виклики формують нові запити суспільства: формування бережливого ставлення до природної спадщини. Базовою передумовою збереження навколишнього середовища у формі, придатній до життя, є розвинена екологічна свідомість, стала екологічна культура та розвинені правові компетентності учасників освітнього процесу, а також усвідомлення особистої відповідальності за збереження довкілля.

На календарі 1991 рік. Я працюю в загальноосвітні школі № 19. Маю сьомий клас. Проходжу чергову атестацію. А для того треба дати відкритий урок. Звичайно, вибираю літературу. Тему з позакласного читання (після циклу уроків, присвячених вивченню фольклору): «„Дума про голод” Єгора Мовчана».

Підготовка до уроку виявилася напружено і важкою морально. Тоді тільки зʼявилися в «Огоньке» (дякуючи В. Коротичу) перші публікації про голод в Україні 1933 року, уривки з віршів про голод П. Тичини і т. д. Я розуміла, що цей урок буде з усіх боків непростим. По-перше, зробила його бінарним (занадто багато матеріалу, в одні 45 хвилин не виснеш), по-друге, за жанром вирішила провести урок-суд над «системою», по-третє, запросила народного артиста України, бандуриста Андрія Олександровича Вертелецького, який пережив голод, по-четверте, вперше зважилася пів уроку провести учнівську мініконференцію (яку ж теж треба було заздалегідь підготувати). А додайте до цього амбітність, час (це було навесні, до Незалежності ще треба було трохи почекати), вік учнів і… велику підтримку колег по кафедрі.

Найчастіше аварії відбуваються через нетверезих водіїв або необережність пішоходів, які у сутінках стають „невидимими”.Наїзд на пішохода – один з найпоширеніших видів ДТП, причому найчастіше відбувається це в темний час доби. Як відомо, осінньо-зимовий період – далеко не найкращий час для водіїв і пішоходів. Бруд, сльота і полій на проїжджій частині „працюють” на небезпеку учасників дорожнього руху. З настанням осені темніти починає раніше, видимість на дорогах помітно погіршується, у результаті аварій стає більше і все частіше під колеса автомобілів потрапляють пішоходи.

Кожен колектив хоча б трохи схожий на сім’ю, і він має свою колективну душу - роками вироблений стиль спілкування. Такою «душею» в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти довгий час вочевидь була секретар-діловод, а згодом завідувач кадрів Лідія Василівна Куртанич. Худенька, невеличка, завжди за клавіатурою – тільки пальці вистукують. Її робоче місце – приймальня – гуло як вулик, а вона скрізь встигала. На перший погляд, скромна і мало чим примітна, Лідія Василівна уміла між роботою кожного і вислухати, і зрозуміти, і підказати й підтримати.

Вона жила колективом і працею, любила людей. І люди теж її любили, бо ж пам’ятають і згадують світлим словом навіть по роках після її відходу у засвіти.

 

Упродовж останньої декади листопада 2021 року здобувачі 2-го курсу спеціальності 016 Спеціальна освіта (освітня програма 016.02 Олігофренопедагогіка. Здоров’я людини) мали можливість прослухати у режимі он-лайн лекції запрошеного лектора – завідувача Ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Олени Олександрівни Воротинцевої.

29.11.2021 р. відбулася онлайн-нарада керівництва департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації з директорами інклюзивно-ресурсних центрів, методистами ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

На порядок денний були винесені актуальні питання щодо роботи інклюзивно-ресурсних центрів у зв’язку з прийняттям нового Положення, що регламентує діяльність ІРЦ, реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Особливу дискусію викликали питання можливості директора ІРЦ суміщати посади чи можливості працювати за ЦПУ; надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг дітям з ООП, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу; атестація та підвищення кваліфікації педагогічних працівників ІРЦ.

Наступну зустріч заплановано на 09.12.2021 р. у м. Хуст.

Шановні колеги,Британська Рада запрошує школи та вчителів англійської мови взяти участь у програмі шкільного наставництва, яка включає:

• Курс підготовки наставників
• Семінар для керівництва школи (спонсорів)
• Двомісячну підтримку вчителів у впровадженні програми у власній школі
• Путівник наставника (Mentorship Toolkit)

Ви можете дізнатися про програму та подати заявку за посиланням.

Кінцевий термін подачі заявок: 10 грудня 2021 року

Кількість учасників обмежена.

Сподіваємося, що вас зацікавила наша програма і ви приєднаєтеся до команди наставників України.

З повагою,

Британська Рада в Україні